Гей, Піп.
Нагадай, чому ми тут.
Не те щоб було круто перебувати
в цій лячній порожній будівлі…
Вона трохи лячна. І порожня.
Порожня…
Бачиш? Я й не хотіла цього робити.
Ось чому я її люблю! Мурашки по шкірі!
Хіба ви не відчуваєте тут
моторошну енергію?
Ні. Анітрохи.
Це смішно.
Я був у Canterlogic мільйони разів!
Тут нічого боятися.
Гадаю, Піп не згодна.
Піп завжди любила моторошні речі.
Вона якось переконала нашу маму,
що в крилі замку є привиди.
Мама досі обходить його десятою дорогою.
Уявіть собі, які жахи
ховаються у всіх цих таємничих закутках.
Не віриться,
що ми й не думали про цю фабрику,
відколи сім'я Спраута закрила її.
Тут стільки місця!
Місця! Місця! Місця!
Це я тоді була.
Ми мов забули про її існування.
А якщо ми забули про неї,
бо так хотіли привиди?
Знову мурашки.
-Починається.
-Це просто цегла та бетон.
А якщо це й не так, я не боюся привидів!
Що це було?
Не боїшся, так?
Відпусти, хай летить
Нехай сяє й блищить
Відзнаку ми лишімо
Без спину все летімо
Щоб лет наш
Кращим, кращим й кращим лиш ставав
Гей!
Усюди поні, де не глянь
Де бринить небесна даль
Знайди свою іскру, виблискуй і сяй
Себе прояви й нам розкажи
Чесне понське — завжди
Гей, поні, уперед
Єднаймося й риньмо у вільний лет
MY LITTLE PONY: ЗАЛИШ СВОЮ ВІДЗНАКУ
-Чому ви такі спокійні?
-Я ні. Це моя нервова усмішка.
Схожа на мою щасливу усмішку.
А також на нещасну.
Canterlogic закрився, що буде з усім цим?
Як фантастично-весело було б,
якби всі поні хотіли зависати тут.
-Іззі має рацію!
-Так. Чекай, що?
Так! Перетворімо її
на щось нове для громади!
Тут може бути мій найбільший
проєкт з моноциклами! А ви можете помогти!
Так, у фабриці є потенціал.
Може, перетворімо її на скейт-парк.
-Овва!
-Чи театрально-концертний зал!
Оце вже розмова!
Або спів
Чи центр громадських зборів при мерії?
Ой. Або це.
Це все чудові ідеї. Супер!
Може, запитаємо також і містян?
Тоді цей новий простір задовольнить усіх.
Клас, Санні! Займіться цим,
а ми з Гічем і Зіп
очистимо будівлю від привидів і духів.
Очистимо енергію.
-Чудово!
-Запитаймо Тутса. І Далію.
І Вінді!
Не знаю, чи зможу вам помогти.
Спаркі дуже непосидючий.
І мені треба повернутися
до обов'язків шерифа.
Писанина. Розумієте? А от Зіп…
Я майже розгадала
послання Сутінкової Іскри.
Зосереджуся на цьому. Розважайтеся!
Чкуряйте від привидиків.
Знаєш, яка моя думка?
Усі ці привиди порушують законодавство,
роблячи з фабрики моторошне місце.
Правда ж?
Гарна думка.
Як шериф я не можу цього дозволити.
Гаразд, Іскро, послухаю ще раз.
Закляття зламане.
Ви знову вразливі перед світом.
Стережіться, поки вона не…
Це вона?
Сутінкова Іскра з розповідей Опалін?
Закляття зламане.
Ви знову вразливі перед світом.
Стережіться Оп…
Поки вона не…
«Не» що? Про що ти нас попереджала?
Досі не вірю, що це все, що я записала.
Опалін повинна про це знати.
Стережіться, поки вона не…
То ця плюгава Сутінкова Іскра
зачарувала ті кристали
секретним посланням, так?
Що ще вона розповіла?
Не знаю. Зіп сказала, це все,
що вона записала. То є продовження?
Звісно, що є!
Час спливає, і та Зіп
може випередити нас, склавши пазли докупи.
Мені потрібна решта драконожару!
А якби ми не крали Спаркі?
Що ти сказала?
Тобто… Просто… Ну, якби…
Народи вже!
Іскра сказала,
що вклала свою магію в кристали.
А якщо просто вкрасти їх? Так!
Кристали не тікають і не вивергають вогню.
Чудова ідея!
-Чесно?
-Ні. Не чесно.
Не можна просто вкрасти кристали!
Я вже знаю, чим вони є насправді.
Каналами.
Давним-давно Сутінкова Іскра
спрямувала всю магію Еквестрії
в кристали й зачарувала їх.
Якщо вкрадемо їх зараз,
коли я ще не набрала сил,
то зруйнуємо веселицю —
саме джерело магії, якою я хочу володіти!
-Ти хотіла ризикнути нею?
-Звісно, ні.
Це була жахлива ідея! Однак…
Що таке канал?
Транслятор.
Кристал, захищений складним закляттям. Із
магією єдності.
Єдине, що може
назавжди нейтралізувати кристали —
це рівна їм магічна сила.
Як в алікорнів?
Вогняних алікорнів.
І для цього мені потрібна лише одна річ.
Дракончик?
Не підведи мене знову.
Вони точно десь тут у мене були!
Під макаронами?
Точно треба кульок. Обожнюю їх.
Добре!
І ще нам потрібен блискучий банер.
Так, це теж!
Добре!
І галерея з малюнками
всіх мешканців Бухти.
Гаразд…
Різнобарв'я, безбарв'я,
простір для танців, круті фігурки поні.
Стрічки, без стрічок, блакитні стрічки.
Кульки, банер, галерея.
І це лише прикраси. У нас є це все?
Здається, так…
Поні-містяни хочуть
багато всякого різного.
Так, і ці речі не завжди поєднуються.
-Може, ідей забагато, щоб…
-Задум спрацював?
Але треба врахувати ідеї кожної поні.
Ми всі — частина громади.
Усі мають бути рівні
й радіти цьому проєкту. Так?
Так?
Так.
Пам'ятаєш, ти думав, що це захищає
від розумових променів єдинорога?
Моторошно…
Бу!
Чудово. Нам якраз треба
більше лячних думок.
Може, трохи послаб хватку,
задушиш дракончика.
Просто не хочу, аби хтось схопив Спаркі.
Коли він тоді зник,
було ще страшніше, ніж зараз.
Рухаймося далі.
Гаразд, готова до найбільшого
проєкту з моноциклами?
Звісно! Думаю, так. Сподіваюся.
Ні, точно. Я вирішила.
Авжеж, є купа ідей,
і не всі вони поєднуються,
і, звісно, їх багато,
але ми впораємося.
Думаю, я згідна!
Привіт, а ви переробляєте фабрику?
Маю свої п'ять копійок.
Авжеж. Що нам іще одна ідея?
-Я подумала про квіти.
-І я маю круту ідею!
Студія танців!
-Лазертаг-арена?
-Круто б наукову лабораторію.
Крутяк! Це як у серії книг
«Моторошні стайні».
Есмеральда Гулінгтон
шукає в особняку Вінні
привида свого прадіда. Волосся дибки стає.
-Не зустрічав цієї книжки.
-Та ти що! Ти мусиш її прочитати!
Вона думає,
що знайшла привида прадіда, а тоді бац!
Це насправді привид її прапрадіда.
Нічого, Спаркі! Я захищу тебе!
Так, без проблем.
Звісно…
Авжеж. Не хвилюйтеся.
Гаразд. Зрозуміла, дякую.
-Краще поквапмося з моноциклами.
-Так, гарна ідея.
Іди. Я наздожену.
Стало темніше? Де ж єдиноріг
зі світлим ріжком, коли він потрібен?
Може, нам треба говорити.
Я не впевнений, що це…
Виходьте, моторошні духи.
Ми прийшли, лише щоб допомогти.
Якщо ви тут, подайте нам знак!
Спрауте?
Спрауте?
Що це було?
Ой! Треба було засвітити ріжок,
перш ніж заходити в темряву.
Привиди?
Спрауте, що ти тут робиш?
Я побачив, як ви заходили у фабрику,
і подумав,
що оскільки це був бізнес моєї сім'ї,
я мушу подбати,
аби ви тут нічого не попсували.
Аби ми нічого не попсували?
Ага! Це ти ввігнав
величезного робота-поні в маяк Санні!
Ми ж домовилися про це забути.
Та й навряд тут можна
ще більше щось попсувати.
Так, що тут сталося?
Тут… привиди!
Та не хвилюйся, Санні й Іззі
хочуть зробити це місце суперовим.
Треба прогнати привидів.
Хіба що це ти їх удавав.
Визнаю, на секунду я подумав,
що тут таки є привиди,
але це ти весь час нас… лякала!
Освітлення працює.
Моя фабрика кишить щурами?
Чому ж це не привиди?
Що ж, Іскра сказала, що вклала всю магію
в ті кристали й ще щось.
Отже, її магія
вкладена в ще щось. Правильно?
Новини. Уже днями вивчаю ці кристали…
Але я заплуталася
й не можу розшифрувати захисне закляття.
Розшифрувавши його, я б захистила
кристали й нас від цих злих сил.
Думай, Зіп! Думай.
Гаразд. Я знаю,
що єдинороги тепер можуть чарувати.
Тож я мушу…
знайти єдинорога,
готового провести експеримент із чарами!
Я наближаюся. Я відчуваю це.
Коли я розшифрую закляття, ніхто й ніколи
не зможе в нас нічого вкрасти!
Дивно розмовляти з єдинорогом з мотлоху,
але я мушу з кимось обговорити Опалін.
Вона хоче, щоб я вкрала Спаркі.
А я дуже цього не хочу.
Я вже пробувала, проте не вдалося.
От що мені робити?
Треба оцього й ще трохи блиску…
Та-да!
Пам'ятаєте тварин у Світлому Домі?
Так!
-І як ми не змогли витурлити їх?
-Угу.
У мене немає
розв'язання цієї проблеми. Але тут те ж.
Добре, досить!
Годі уже бути добрим шерифом.
Агов, дорогенькі!
Ви вертаєтеся додому на Зефірний Пік.
Будь ласка.
Я знаю, але ми намагаємося
зробити тут круте місце для громади,
і це важко зробити, коли ви всі тут.
Ага, а ще ви тут усе перевернули.
Може, пошуруєте звідси?
Це було «так»?
Це було «ні».
Він каже,
що на Зефірному Піку їм було нудно.
А тут є багато класних речей,
якими вони можуть гратися.
Їм треба розважатися.
Усе! Це моя будівля, і вас усіх виселено!
Забагато блискіток?
-Кого я дурю? Їх ніколи не забагато!
-Що мені робити?
Я стільки наобіцяла громаді,
але не можу всього виконати.
У скруті я завжди ходила поговорити
з найстаршою поні Вуздолісся,
тітонькою Бузиною.
І зараз я поділюся з тобою
її мудрою полиновою порадою.
«Іззі, ти не можеш усім догодити.
Іноді бути лідером
означає ухвалювати важкі рішення.
Ти, Іззі, повинна взяти до уваги
думку кожного поні,
а тоді ухвалити остаточне рішення, Іззі».
-Скажи не «Іззі», а «Санні».
-Ясно.
Ти в такій ситуації,
бо тобі дуже це важливо.
Тому ти ухвалиш щонайкраще рішення.
-Думаєш?
-Чесне понське.
Твоя правда. Гадаю, я знаю,
як створити тут ідеальне місце для всіх.
Слід змінити стратегію.
-Маєш ідеї?
-Ага!
Тобі лиш потрібен твій ритм
О, так
Тобі лиш потрібен твій ритм
Гайда! Нумо!
Тобі лиш…
Ну, що не так? Усі люблять цю пісню!
-Вони чули її мільйон разів.
-Що?
Вона лунає на Зефірному Піку.
Вона додала: «Так! Кожнісінького дня».
-А він сказав…
-Добре, я зрозуміла.
Якщо в цих кристалах стільки магії,
у поні, що їх прагне,
теж має бути багато чарів.
Він має бути дуже потужним.
З унікальною силою.
Як Санні! Як алікорн!
Алікорни.
Алікорни — це, мабуть, ключ.
Це приберемо.
Виконую!
А це — тим паче.
Лясь! Геть!
І на сто відсотків — оце.
Супер.
Слухайте мене уважно.
А якщо ми просто
дозволимо щурам залишитися?
-Ні!
-Це проти закону!
Гаразд, тоді ідея номер два…
Я пішов! Щасти!
-Ти думаєш те ж, що і я?
-Дуже на це сподіваюся.
Це так красиво — план складати
Усіх виручати
Друзям помагати
Працюймо вкупі
Дві гриви — супер
По-новому ми навчимось ширяти
Упевненості трішки
І трохи доброти
І весело й цікаво удасться нам усе
Лиш воєдино
Розумно й щиро
Нам змін на краще вдасться досягти
Лиш воєдино
Розумно й щиро
І наша сила завжди буде рости
Працюй
Об'єднаймося
Усі осяйно усміхаймося
Працюй
Досягай мети
Зі всіма щирим серцем гукни
Ми змогли!
Він дякує за нову пісню.
Вона їх підбадьорила.
Їм кортить зайнятися чимось веселим удома.
Вона перепросила, що образила твою пісню.
Вона гарна, але їм потрібне щось нове.
Звісно, вона їм подобається. Як і всім.
Так!
Ласкаво просимо до студії «Кентерлав»!
Місце, куди кожен може прийти
й створити щось круте! Так!
-Можна поставити п'єсу!
-Можна.
-Або зняти кліп!
-Чому б ні?
Або скликати великі збори,
щоб обговорити нові розпорядження!
Обмежень немає!
Визнаю, мені подобається перевтілення.
Воно вражає. І технічно,
приміщення досі моє! Ю-ху!
-Це правда?
-Зовсім ні.
Тепер воно належить усім нам.
Ми зробили його блискучим, правда?
Звісно.
Ю-ху!
Ось чому Опалін
ненавидить полуничне смузі,
хоча це й найсмачніше смузі у світі!
Ну, мадам Таффітейл? Що скажеш?
Краще спробуй ще раз.
Іди по дракона,
щоб Опалін урешті пишалася тобою.
Точно?
Тобі потрібна та відзнака.
Хоча це й засмутить Санні й інших?
Ти маєш рацію.
У них є дружба. Та їхні відзнаки.
Я схоплю того дракона.
Цього разу все серйозно.
Переклад субтитрів: Богдан Кордоба