MY LITTLE PONY: ТАЄМНИЦІ ЗОРЯНОГО СВІТЛА
Ми чекаємо вже три години, Із!
-Нічого не відбулося.
-Ще.
Ще нічого не відбулося.
Але точно скоро відбудеться.
Сподіваюся. Я б дуже хотіла стати
криштальною версією себе.
Може, годі витріщатися на дерево.
Хоч ненадовго.
Ми повернемося.
Поні, гляньте!
Яка краса!
Схоже, твоя правда.
Так, наша правда. Кристальний сніг!
Як гарно!
Це сталось!
Я приголомшлива!
Гадаю, це ще одне магічне Дерево Дружби,
як у Мустанговій Бухті,
на Зефірному Піку і у Вуздоліссі.
-Обережно, Санні.
-Розслабся.
Воно ж не затягне нас у портал.
Отакої.
Погляньте, які зірки!
Де це ми?
Є краще питання. Що з нами?
Та байдуже. Ми такі гламурні.
-Як гадаєш, що це?
-Так. І як це виправити?
Не уявляю.
Я ніколи нічого подібного не бачила.
Але нове Дерево Дружби
не привело б нас сюди дарма.
Якщо ми тут, то точно не просто так.
Треба з'ясувати, що воно таке.
Здається чи портал зменшується?
Ні. Не здається.
Та зменшується він досить повільно.
У нас є час, щоб дослідити…
То поспішаймо, щоб вибратися.
Незрозуміло звідки.
Ми щойно здолали Опалін
і я оце, власне, збиралася
подрімати…
Але в мене вистачить сил
на ще одну невеличку пригоду.
До того ж, я вперше в снігу!
Думала, він холодніший.
Цей сніг не такий!
Він дуже слизький.
І дуже блискучий!
Твоя правда! Яке чарівне місце.
З'ясуймо, нащо ми тут.
Гадаю, Спаркі показує шлях.
Через цю слизоту важко
вимовляти «ох» і «ах».
Дати копито?
Схоже, я вічно ковзатиму в цьому снігу.
Спаркі в захваті.
Ми так довго шукаємо!
Ми хоч щось знайдемо?
Дещо знайшла!
Сюди.
Поні, ходімо.
Отакої.
Вау.
Ого! Як же гарно під зоряним небом.
-Це місце неймовірне!
-Скоріше неймовірно порожнє.
Де всі поні?
Схоже, це місце покинуте.
Але цього разу причина не в Опалін.
Навіщо поні кидати таке казкове місце?
Що це таке?
Здається, звук лунає звідти.
Чому ж ви завжди йдете на страшні звуки,
коли з іншого боку ідеальна тиша?
Не хвилюйся, Місті.
Ми йдемо разом. Ми прикриємо.
Авжеж. Постійно забуваю!
Оце так!
Поні, давайте
Ану-ка, засяйте
Ви маєте сяяти
Годі вже копитится
Час влучати в такт
Сонце сіло, зорі з нами
Всюди, де не глянь
Гайда розважатися
Разом веселіше
Тут ніхто не дивиться
Магію відкрий
Зорі в ряд і місяць сяє
Сяє, так, він сяє
Відчуй на повну неба гул
Воно немов мене до себе кличе
Кличе мене
Мене
Зоряний час
Ми сяємо все більше
Виблискуємо разом
Ми сяємо
Зоряний час
Ми сяємо все більше
Виблискуємо разом
Ми сяємо
Ми сяємо
-Супер.
-На біс!
Щось не те сказали?
Куди всі поділися?
Нам дуже шкода!
Ми не хотіли вас лякати, поні.
Ми товариські. Чесно.
-Вийдіть, будь ласка.
-Ми тут випадково.
Ми навіть не знаємо, де ми.
Привіт. Вибачте за раптове зникнення.
Не треба було так панікувати.
Ми не звикли до нових облич,
не дуже ясно, кому вірити,
і що справжнє, через транс.
-Транс?
-Транс?
Хто це сказав? Не я.
Хай там як, ми раді зустрічі.
Правда, поні?
Вибачте. Ми любимо гостей.
Їх у нас не було, але, певно, любимо.
Принаймні я люблю.
Ми не можемо сюди нікого запросити, бо…
Комет хоче сказати
«Вітаємо на Зоряному кряжі»
Вибач, Вайолет. Я зайве сказав.
-Що?
-Я Вайолет Фрост.
-Я Санні. А це…
-Іззі. Іззі Мунбоу.
-Я Зіп.
-Піп. Рада вітати.
-Гіч!
-Привіт, я Місті.
А це Спаркі!
Ми не зустрічали поні, крім аврорикорнів.
А ми про таких не знали.
Ми дуже раді бути тут.
Я не бачила, щоб поні так грала на флейті.
Я трохи захопилася.
Треба розважитися, поки можу.
«Розважатися, поки можеш»?
-Що це означає?
-Так! Я люблю весь час розважатися.
Я теж, Іззі.
Вайолет! У мене є ідея. Зараз повернуся.
Вибачте. Часом копита
не встигають за мозком.
Комет — фахівець з какао.
Скуштуйте наші улюблені.
У нас є яблучно-вівсяне, ягідне какао,
із сіном, зі стрибучими желейками.
Стрибуче.
Солоне з корицею, зефірно-сніжинкове
і моє улюблене
суперкрижане заморожене какао.
Дякую!
Вам, поні, пощастило,
бо сьогодні Зоряний час.
Так!
Зоряний час — мій улюблений!
Мій улюб…
Маю питання. А що це таке?
Зоряний час — особливий день розваг.
Мої копитця, оце ми вчасно!
Дай нам секунду, гаразд?
Розваги — це весело,
але нам треба до порталу.
Я згодна, але це поні,
яких ми ще не бачили.
Це наш шанс подружитися з ними.
Гадаю, в нас є трохи часу.
Але потім ми повертаємося.
Зоряний час — звучить класно.
І вони виконують музичні номери!
Мабуть, Санні права.
Якщо ми тут, то має бути причина.
І найкращий спосіб дізнатися —
розважитися з новими друзями?
Гаразд. Хай буде Зоряний час.
Так!
Я в захваті!
Обожнюю ковзани.
-Я не впевнена.
-Не хвилюйся, Іззі. У тебе все вийде.
Я так можу весь день!
Ця просто клас. О так!
Я ніби не каталася цілу вічність.
Я так скучила за цим!
Гаразд. Давай, Іззі. Ти зможеш.
Я не розумію, як це!
Не втримуюся і секунди.
Усе гаразд, Іззі.
Треба просто звикнути. Потихеньку.
Гаразд, може, й ні.
Я не вмію ходити по цій кризі,
а кататися й поготів.
Не хвилюйся. Я й сам що ходжу,
що катаюся так собі.
Жартуєш?
У мене є власний стиль.
Називається. Бриктання.
Ну…
Весела назва.
Роби, як я.
Так! Бриктання мені подобається.
Гайда разом.
Клас. У тебе це в крові.
-Що це таке?
-Воно вражає.
Нічого такого, Полярне сяйво.
Нічого — це вже щось.
Тому у вас сьогодні Зоряний час?
Так!
То які розваги далі?
Кригоскат — моє улюблене в Зоряний час.
Як земний поні,
я волію триматися на копитах.
Я не впаду випадково,
якщо скачуся навмисно.
Ми зі Спаркі, певно, вас тут зачекаємо.
Чи тільки я.
Не хвилюйся. У нас магія аврорикорнів.
Обіцяю, ти не заб'єшся.
Гаразд. Якщо Спаркі може, то і я зможу.
Це так весело. Так! Уперед!
Оце так! Ще одне!
Воно неймовірне!
От би в Еквестрії було таке сяйво.
Схоже, воно з'являється,
коли всі поні розважаються.
-Це через…
-Еквестрія? Ніколи не чув.
Ніколи не чув про Еквестрію?
Неймогривно.
Я завжди мріяв подорожувати,
але мене не відпускали звідси.
Як це, не відпускали?
До наступної розваги!
Коли ми дорахували,
то зрозуміли, що там
було рівно 35 ліхтарів!
І це, в принципі, всі факти,
які я можу згадати про Еквестрію.
Вау! Схоже, Еквестрія дивовижна.
Я б завітав. А ти, Вайолет Фрост?
Звучить дивовижно,
але я не покину Зоряний кряж.
Це мій дім. Він же особливий?
Навіть сніг тут має
магічні цілющі властивості.
-Оце так.
-Правда особливий.
Зоряний кряж не схожий ні на що.
Вам пощастило тут жити.
Так, пощастило.
Але Еквестрія ніби теж чудова.
Ще б пак! Це наш дім!
І головне…
там усі ми.
Іззі. Оце так талант.
Спершу сніг мені не сподобався.
Він ковзкий і таке.
Але вже починає подобатися.
А тепер він починає танути на мені.
Спаркі, друже, обережніше з магією.
Усе гаразд. Я виправлю.
Ще раз!
Гаразд!
Так!
Так і знала. Щойно закінчуємо щось веселе,
у небі спалахує Полярне сяйво.
Правда. Цілком логічно.
Спалахи пов'язані
з магією Кьюті Марок аврорикорнів!
Вау! Який день.
Мені було весело.
А вам?
Чому ви не говорите про сяйво?
Полярне сяйво? Неймовірне.
Таке унікальне, еге ж? Вау!
Коли ще лошам його побачив,
повірити не міг.
-Неймовижне.
-Авжеж!
-А тепер у нас наступне…
-Заждіть хвилинку.
Щось тут не сходиться.
Чому всі поні так дивно поводяться
щоразу, коли ми згадуємо Полярне сяйво?
Ми на секундочку.
Нам треба роздивитися сніжок отам.
Я згодна із Зіп. Щось тут дивне.
Є причина, чому нас сюди привів портал,
але яка?
Може, нас привели сюди, щоб розважитися!
Нам це потрібно після наших пригод.
Можливо, але хіба причина
хоч раз була не поганою?
Щось тут не те.
Що це за дзвони?
Знаєте, сьогодні був чудовий день…
Ага!
Пора спати!
-Спати?
-Зараз?
А як же інші розваги?
Але ви поні кумедні.
Дзвін — то нам треба спати.
Рада познайомитися.
Дяка, що завітали.
Краще вам повертатися,
але ми з вами добре повеселилися.
І все? Це кінець?
Це було так раптово.
Та це на краще.
Портал, мабуть, уже і не розгледіти.
Так. Гадаю, твоя правда.
Дивіться, який він маленький.
Добре, що повернулися.
Ні.
Я дуже хотіла вірити, що ми опинилися тут,
щоб розважитися і знайти друзів,
але щось підказує, що це не так.
Я згодна. Моє детективне чуття аж поколює.
Аврорикорни поводилися дивно.
І так раптово пішли спати.
Здоровий сон важливий,
але то було занадто.
Портал стає дуже малим.
Якщо не вийдемо, можемо не пройти.
Це вже погано.
Що нам робити?
Треба з'ясувати, що відбувається.
А як застрягнемо?
Нам доведеться ризикнути.
Аврорикорни наші друзі,
і якщо вони в біді,
ми маємо допомогти.
Якби хтось із нас був у біді,
ми зробили б усе, щоб допомогти.
Я ще звикаю до друзів,
але хочу бути хорошим другом.
Тому хочу бути певною,
що з аврорикорнами все гаразд.
Ніхто не потрапить у біду на моїй зміні.
-І на моїй.
-Або на моїй.
І я з вами.
Аврорикорни — наші друзі.
Якщо треба, ми їм допоможемо.
Що вони роблять?
-Вони точно не сплять. Однозначно.
-Вони хотіли розважатися без нас?
Але чому?
З нами супервесело!
Подивімося ближче.
Комете!
Ти чуєш? Що коїться?
Навіть Іззі-кривляка
не допомогла. Зазвичай працює.
Що він, по-вашому, робить?
Не впевнена, але він точно дивний.
Дивно — це про мене. Але це ще дивніше.
Зазвичай я таке люблю.
Але не цього разу!
-Тому вони вигнали нас?
-Так.
Це не вписується в їхні зоряні веселощі.
Тоді чому вони такі щасливі?
Це Вайолет Фрост! Спитаймо в неї?
Моє копитце! А це хто?
Не уявляю,
але, погодьтеся, вигляд у неї недружній.
І в нього теж.
Я знала, що тут щось не так.
Вони явно в біді.
Треба підійти
ближче до Вайолет і послухати.
Геть від мене, Аллюро!
Не намагайся опиратися, Вайолет Фрост.
Знайди мені зірку, яку я шукаю.
Так, Аллюро.
Не забувай усміхатися.
І веселитися.
Як же бути?
Ця Аллюра зачарувала всіх аврорикорнів.
Треба зняти чари.
Може, якщо відвести
Вайолет і Комета від Аллюри,
то виведемо їх з трансу.
айолет, стій! Вайолет, ні!
Ні!
Оце так, які вони норовливі.
І щасливі!
Ти не хочеш іти туди!
Діймо злагоджено. Шикуймося.
Санні?
Що ви тут робите?
У нас вийшло! Нарешті!
Швидше сюди!
-Ви викрили наш секрет.
-Що відбувається?
Розкажи нам.
Ми хочемо допомогти.
Усе гаразд. Ми друзі.
Ми не казали вам,
щоб ви теж не постраждали.
Хто це? Чого вона хоче?
Це Аллюра. Зла тиранка,
що з'явилася з цим Твічем.
І силою захопила весь Зоряний кряж.
-Силою?
-Так.
Аллюра вкрала найголовнішу річ міста:
особливу реліквію — Нова-чар.
Це те, що ми бачили раніше.
Така блискуча.
Найблискучіша!
Це особливий амулет
нашого міста тисячі років.
За нашим законом,
хто володіє амулетом — править Кряжем.
Аллюра вкрала його, тому вона лідер.
Це геть не весело!
Аллюра — справжня хуліганка.
Треба протистояти їй!
Якби ж то, але вона дуже могутня.
І переконлива.
Вона словами може змусити нас
робити все, що хоче.
Якщо боротися, вона знищить наше місто,
ми і не помітимо. Її сила може дурити нас.
-Це марно.
-Але чого вона хоче?
Аллюра змушує нас магією
створювати Полярне сяйво.
А потім — красти з нього зірки.
Вона думає, там є особлива зірка,
магія якої відкриває портал
до інших вимірів.
Вона хоче не лише Зоряний кряж.
Вона змушує нас красти їх усі,
поки не знайде потрібну.
Не віриться,
що поні бувають такі жорстокі.
А зірки шикарні.
Ця хуліганка не заслуговує на них.
Заберімо всіх поні від Аллюри?
Гайда з нами в Еквестрію!
Якщо ми знайдемо шлях назад.
Чудова ідея.
Не можна покинути дім.
Зоряний кряж особливий.
Але що нам робити, Вайолет?
Треба забрати аврорикорнів від Аллюри.
Комете, чекай!
Комете, ось ти де.
О ні!
Ти ледь не заблукав у лісі?
Радий повернутися, Аллюро.
Саме так.
Нам потрібне це щастя, щире.
Тепер іди до інших.
Що нам робити?
Нам не забрати всіх поні від Аллюри,
щоб зняти транс.
Має бути інший спосіб.
Якщо володар Нова-чара
керує Зоряним кряжем,
то лишається лиш одне.
Ми повернемо амулет.
Зачекайте.
Зараз!
Ховайтесь!
Ми маємо якось її спинити.
У кожного поні є слабкість.
Авжеж! Треба дізнатися її.
Чим дорожить Аллюра?
Портал, зірки, Полярне сяйво…
Тому ви не розповідали про Полярне сяйво.
-Через Аллюру?
-Так. Вибачте.
Коли ми розважаємося,
Полярне сяйво спалахує. Саме собою.
Аллюра накладає чари,
щоб ми відчували щастя.
Змушує викликати сяйво проти волі.
-Це жахливо.
-Зазвичай я за щастя!
Але щастя обманом — це неправильно.
Тому щойно вона йде, у нас Зоряний час!
Коли ми викликаємо сяйво свідомо.
-Справжнє щастя.
-Усі заслуговують на щастя.
Справжнє щастя.
Чому Аллюра так жахливо поводиться?
Вона завжди була такою?
Я знаю лише, що Аллюра
прагне будь-що знайти інший вимір.
У неї є Нова-чар. Отже, вона головна.
Знайдімо спосіб змусити
Аллюру повернути його.
Ми намагалися і не змогли його вкрасти.
Тоді настав час креативу!
Хтось сказав «креатив»?
Це мій коник.
Ну ж бо!
У мене добрі передчуття
У моїй душі
Давайте разом подумаємо
Побешкетуємо
Так, у мене є дар бачення
Я розповідала
Завжди зроблю щось із нічого
Що ж, погнали
Я бачу
О, так, я бачу
Лови мою хвилю
Нам план не потрібен
Життя рандомне
Часом хаотичне
Трохи часу
Ой, поні, буде класно
У кожної дрібнички
Своє призначення
Поні, ви на хвилі?
Кожній дрібничці
Своє місце
Поні, чуєте мене?
У кожного маленького поні
Своя доля
І моя
Це трохи креативу
Трохи креативу
Трохи креативу
О, поні
Трохи креативу
Трохи креативу
Усміхайтеся, поні.
Трохи радості заради бажаного.
Твоя правда, Твічу.
Я давно не бачила Вайолет Фрост.
Де та поні?
Дурнику. Вона отам.
Гаразд.
Вайолет Фрост, що ти робиш?
Привіт, Аллюро! Рада тебе бачити!
Я просто шукаю особливу зірку.
Бачиш? Вона в трансі. Чого ти хочеш?
Ти мене дратуєш.
Як Вайолет пручається трансу?
Я зробила їй снігові беруші.
Щоб приглушити закляття.
Особлива зірка.
-Що ти сказала?
-Особлива зірка.
-Знайшла.
-Стеж за амулетом.
Не вірю. Покажи.
Портал! У мене вийшло.
Нарешті вийшло!
Дай мені це!
З цією зіркою я можу відкрити портал
у будь-який вимір, який забажаю.
-Що далі?
-Відволікаймо його.
Або колисаємо.
-Вдалося!
-Молодець, Піп!
Перед моїми колисковими не встояти.
А ця особлива!
Як гадаєш, нам ще довго смикати?
Не знаю, але копита вже відвалюються.
Підробка.
Упсі.
Двічі «упс».
Амулет у нас!
Невже ви повернули амулет.
Ви нас врятували.
Ми нарешті вільні!
Шість маленьких поні
забрели на мою територію
і хотіли зірвати мої плани?
За кого ви себе маєте?
Я знаю, хто ми. Ми друзі аврорикорнів!
І ми не дозволимо
поні чи не-поні завдати їм шкоди!
Алікорн? Як мило.
Пізно, Аллюро. Ти програла.
-Тепер Нова-чар у нас.
-Програла?
Думаєш, мені потрібен нещасний амулет,
щоб отримати бажане?
Я й без амулета дам раду.
Я можу мати все, що хочу.
Мені потрібна лише сила «муркотіння».
Це таке чудове місце.
Може, я дозволю аврорикорнам
трохи розважитися з вами,
перш ніж змусити вас приєднатися до них.
Що робити?
Не можна віддати Зоряний кряж Аллюрі!
І не віддамо.
Це було дивно.
Вайолет.
Ти казала, що сніг має цілющу магію?
Так, але ними ніхто не користується.
Ось і воно. Тому беруші Іззі спрацювали.
-Що?
-Вони зі снігу.
А сніг тут особливий. Справді.
Це порятунок!
Санні, вдалося!
Але як?
Тут особливий сніг. Як і аврорикорни.
І що ви будете робити?
Кидати сніжки в кожного поні?
Саме це ми й зробимо.
Кристальна снігобитва!
Давайте, усі поні! Кидайте сніжки!
Але вона нас стільки контролює.
Ми переможемо її?
Так. Я знаю, ми зможемо.
Санні нагадала мені,
яким особливим є Зоряний кряж!
І це не все!
Зоряний Кряж особливий,
але передусім завдяки вам.
Ви аврорикорни. Ви неймовірні!
Це правда. Я знаю, як неприємно
бути під копитом злюки,
що хоче контролювати вас,
але так не має бути.
Єдиний шлях до бажаного —
це мати мужність захищатися.
Так! Годі вже терпіти!
Тихо! Ваш план не спрацює.
Я вас ще раз зачарую.
Це не завадить спробувати!
Це було весело.
Отакої! Дивись!
Авжеж!
Коли ви щасливі, то ви могутні.
То нам треба повеселитися.
І бути щасливими,
щоб повернути наше місто.
Чудова ідея.
Я оголошую цей день
Суперзоряним часом!
Гаразд!
Поні, давайте
Час засяяти!
Ану-ка, сяйте
Годі вже копититися
Час влучати в ритм
Ми яскравіші за зірки
Що сяють в небесах
Я ніби як частина Сяйва
Ми сяємо
Ця магія осяяла нас
Осяяла яскраво
Вона немов мене до себе кличе
Мене
Так!
Зоряний час
Ми сяємо все більше
Виблискуємо разом
Ми сяємо
Зоряний час
Ми сяємо все більше
Виблискуємо разом
Ми сяємо
Ні!
Годі співати! Слухати мене!
Я ваш лідер.
Я поверну вас, поні!
Я хочу в інший вимір
і завжди отримую те, що хочу.
Не віриться, що ми нарешті вільні.
І знаєте вашу секретну зброю.
Веселощі, спів і багато сніжок.
Як витягти Нова-чар з крижаної клітки?
Ви неймовірні поні. І правильно,
якщо ви станете нашими новими лідерами.
Ми не можемо залишитись.
Нам треба в Еквестрію.
Але якщо не ви, то хто?
-Ти, звісно!
-Я?
Сьогодні ти довела, що неймовірний лідер.
Навряд я цього гідна, чи як?
Вайолет Фрост!
Вайолет Фрост!
Вайолет Фрост!
Сенс бути лідером не в амулеті.
Треба чинити правильно. Мати надію!
-І мати впевненість.
-І хоробрість.
-Емпатію.
-Доброту.
І не забувати про креативність!
У тебе все це є.
Я зможу. Я буду лідером Зоряного кряжу.
Як же вам дістатися додому?
Має бути спосіб.
Не впевнений. Портал закрився.
Ми заблукали і застрягли.
Аллюра не знала, як нам дізнатися?
Це не найгірше місце.
Ми всі дуже вдячні, що ви нам допомогли.
Але ціною повернення додому.
Нам дуже шкода.
Усе гаразд.
Упсики! Я принесу.
Іноді треба трохи креативності.
Ти про що, Іззі?
-Хвилинку. Ти думаєш…
-Що відбувається?
Нова-чар і був зіркою!
Аллюра весь час її мала?
Її жадоба та злість
завадили їй побачити магію перед очима.
Це означає, що ви повернетеся додому.
Еквестріє, зустрічай!
Дякуюємо за все.
Ми вас не забудемо.
Гадаю, нам уже час.
-Я з вами!
-Що ти сказав?
Я мріяв побачити світ,
скільки себе пам'ятаю.
І я щасливий, що тут мій дім, але…
я готовий до пригоди.
Хочу побачити, що є у світі!
А найкраще це зробити з друзями.
Тож, якщо ви не проти, я би пішов з вами.
Жартуєш?
-Звісно, не проти!
-Будемо раді!
Новий друг!
Я тобою пишаюся. Ти чудово проведеш час.
Я це знаю. Ще дещо!
-Дарую це тобі.
-А як же ти?
Час започаткувати нові правила.
Це твоє, Іззі.
Так ти зможеш повернутися на Зоряний кряж.
І не Нова-чар визначає лідера.
А турбота про близьких.
Яка краса!
Чесне понське.
У тебе все вийде.
Ми так раді, що ти з нами, Комете!
Оце так. А ви якось змінилися.
Так. Отак ми й виглядаємо. Сюрприз!
Я в Еквестрії хвилину,
а вже стільки дізнався.
Думаю, тобі тут сподобається.
І якщо скучиш за домом,
ми знаємо шлях назад.
Гадаю, нам час повертатися додому.
Гадаю, ми заслужили добре подрімати.
Я чемпіон із дрімання.
Я можу дрімати годинами…
Можна ще ягідне какао?
-А мені яблучно-вівсяне.
-Прошу.
Ти найкращий у світі лідер!
Я рада, що Комет і поні
пройшли через портал.
Але з ними Зоряний час
був трохи яскравішим.
Еквестрії дуже пощастило з ними.
Що таке?
Що ти сказав?
Що? Ці поні знайшли портал?
Роззява. Зірка була в тебе увесь час?
Не бійся, брате.
Я її поверну.
Тут стільки всього,
стільки цікавого! Я не можу…
Стривайте.
Ми дуже раді, що ти тут, Комете.
Так! Ми покажемо тобі все в Еквестрії.
А без Опалін і Аллюри
у нас суцільні розваги.
Почнемо прямо зараз.
Комете! Як тобі гра,
де треба носити клубки на голові?
Переклад субтитрів: Дарина Полякова